популяри
ПОПУЛЯ́РИ, ів, мн., політ., іст. У Стародавньому Римі — політичне угруповання рабовласницької демократії, члени якого ставили собі за мету наділити безземельне населення землею за рахунок обмеження великого землеволодіння, поліпшити становище міської бідноти та демократизувати державний апарат.
Словник української мови (СУМ-11)