популяризатор
ПОПУЛЯРИЗА́ТОР, а, ч. Той, хто популяризує що-небудь.
Я ходив гордий і навіть, пам’ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики (Довж., І, 1958, 22);
Він [І.Франко] був невтомним популяризатором російської і західноєвропейської літератури, перекладав на українську мову твори Чернишевського, Салтикова-Щедріна, Гліба Успенського, Пушкіна, М. Гоголя (Від давнини.., І, 1960, 52);
Був Кропивницький не лише великим знавцем, а й талановитим співаком, виконавцем і популяризатором української пісні (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 14).
Словник української мови (СУМ-11)