1. Словник української мови в 11 томах

популяризатор

ПОПУЛЯРИЗА́ТОР, а, ч. Той, хто популяризує що-небудь.

Я ходив гордий і навіть, пам’ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики (Довж., І, 1958, 22);

Він [І.Франко] був невтомним популяризатором російської і західноєвропейської літератури, перекладав на українську мову твори Чернишевського, Салтикова-Щедріна, Гліба Успенського, Пушкіна, М. Гоголя (Від давнини.., І, 1960, 52);

Був Кропивницький не лише великим знавцем, а й талановитим співаком, виконавцем і популяризатором української пісні (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. популяризатор — популяриза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. популяризатор — -а, ч. Той, хто популяризує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. популяризатор — ПОПУЛЯРИЗА́ТОР, а, ч. Той, хто популяризує що-небудь. Я ходив гордий і навіть, пам'ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики (О. Словник української мови у 20 томах
  4. популяризатор — ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д. Словник синонімів української мови
  5. популяризатор — Популяриза́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)