1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

популяризатор

Популяриза́тор, -ра; -тори, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. популяризатор — популяриза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. популяризатор — -а, ч. Той, хто популяризує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. популяризатор — ПОПУЛЯРИЗА́ТОР, а, ч. Той, хто популяризує що-небудь. Я ходив гордий і навіть, пам'ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики (О. Словник української мови у 20 томах
  4. популяризатор — ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д. Словник синонімів української мови
  5. популяризатор — ПОПУЛЯРИЗА́ТОР, а, ч. Той, хто популяризує що-небудь. Я ходив гордий і навіть, пам’ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики (Довж., І, 1958, 22); Він [І. Словник української мови в 11 томах