популяризатор
ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д. Прилюк); Могутній труд і ерудиція поета (М. Рильського) показує його нашому народу як просвітителя і гарячого поборника дружби культур і народів (А. Малишко); Як міг змінити так свою програму цей чоловік, що колись обіймав ціле життя такою широкою думкою, цей проповідник рівності, свободи! (Н. Кобринська); Мамієві не вистачало тієї цінної якості, без якої вчений перетворюється на популяризатора вже відомих істин, а не відкривача їх (С. Добровольський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- популяризатор — популяриза́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- популяризатор — -а, ч. Той, хто популяризує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- популяризатор — ПОПУЛЯРИЗА́ТОР, а, ч. Той, хто популяризує що-небудь. Я ходив гордий і навіть, пам'ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики (О. Словник української мови у 20 томах
- популяризатор — Популяриза́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- популяризатор — ПОПУЛЯРИЗА́ТОР, а, ч. Той, хто популяризує що-небудь. Я ходив гордий і навіть, пам’ятаю, хвалився тим, що я не популяризатор, а щось немовби професор вищої математики (Довж., І, 1958, 22); Він [І. Словник української мови в 11 томах