попутництво
ПОПУ́ТНИЦТВО, а, сер., політ.
1. Збірн. до попутник 2.
2. Рух попутників (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)ПОПУ́ТНИЦТВО, а, сер., політ.
1. Збірн. до попутник 2.
2. Рух попутників (у 2 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)