попутництво ПОПУ́ТНИЦТВО, а, с., політ. 1. Збірн. до попу́тник 2. 2. Рух попутників (у 2 знач.). Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках попутництво — попу́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови попутництво — -а, с., політ. 1》 Збірн. до попутник 2). 2》 Рух попутників (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови попутництво — Попу́тництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.) попутництво — ПОПУ́ТНИЦТВО, а, сер., політ. 1. Збірн. до попутник 2. 2. Рух попутників (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах