попутницький
ПОПУ́ТНИЦЬКИЙ, а, е, політ., іст.
Прикм. до попу́тник 2.
З попутницькими колективами, з окремими попутниками ми йдемо до тої станції, на котрій розійдуться наші шляхи (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)ПОПУ́ТНИЦЬКИЙ, а, е, політ., іст.
Прикм. до попу́тник 2.
З попутницькими колективами, з окремими попутниками ми йдемо до тої станції, на котрій розійдуться наші шляхи (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)