Великий тлумачний словник сучасної мови

попутницький

попу́тницький

-а, -е, політ., іст.

Прикм. до попутник 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попутницький — попу́тницький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. попутницький — ПОПУ́ТНИЦЬКИЙ, а, е, політ., іст. Прикм. до попу́тник 2. З попутницькими колективами, з окремими попутниками ми йдемо до тої станції, на котрій розійдуться наші шляхи (В. Еллан-Блакитний).  Словник української мови у 20 томах
  3. попутницький — Попу́тницький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попутницький — ПОПУ́ТНИЦЬКИЙ, а, е, політ., іст. Прикм. до попу́тник 2. З попутницькими колективами, з окремими попутниками ми йдемо до тої станції, на котрій розійдуться наші шляхи (Еллан, II, 1958, 156).  Словник української мови в 11 томах