1. Словник української мови у 20 томах

попутницький

ПОПУ́ТНИЦЬКИЙ, а, е, політ., іст.

Прикм. до попу́тник 2.

З попутницькими колективами, з окремими попутниками ми йдемо до тої станції, на котрій розійдуться наші шляхи (В. Еллан-Блакитний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попутницький — попу́тницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. попутницький — -а, -е, політ., іст. Прикм. до попутник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попутницький — Попу́тницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попутницький — ПОПУ́ТНИЦЬКИЙ, а, е, політ., іст. Прикм. до попу́тник 2. З попутницькими колективами, з окремими попутниками ми йдемо до тої станції, на котрій розійдуться наші шляхи (Еллан, II, 1958, 156). Словник української мови в 11 томах