попутницький
Попу́тницький, -ка, -ке
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попутницький — попу́тницький прикметник Орфографічний словник української мови
- попутницький — -а, -е, політ., іст. Прикм. до попутник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- попутницький — ПОПУ́ТНИЦЬКИЙ, а, е, політ., іст. Прикм. до попу́тник 2. З попутницькими колективами, з окремими попутниками ми йдемо до тої станції, на котрій розійдуться наші шляхи (В. Еллан-Блакитний). Словник української мови у 20 томах
- попутницький — ПОПУ́ТНИЦЬКИЙ, а, е, політ., іст. Прикм. до попу́тник 2. З попутницькими колективами, з окремими попутниками ми йдемо до тої станції, на котрій розійдуться наші шляхи (Еллан, II, 1958, 156). Словник української мови в 11 томах