попутництво

Значення в інших словниках

1. попутництво — попу́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. попутництво — -а, с., політ. 1》 Збірн. до попутник 2). 2》 Рух попутників (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попутництво — ПОПУ́ТНИЦТВО, а, с., політ. 1. Збірн. до попу́тник 2. 2. Рух попутників (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
4. попутництво — ПОПУ́ТНИЦТВО, а, сер., політ. 1. Збірн. до попутник 2. 2. Рух попутників (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах