попутництво

попу́тництво

-а, с., політ.

1》 Збірн. до попутник 2).

2》 Рух попутників (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попутництво — попу́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. попутництво — ПОПУ́ТНИЦТВО, а, с., політ. 1. Збірн. до попу́тник 2. 2. Рух попутників (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. попутництво — Попу́тництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попутництво — ПОПУ́ТНИЦТВО, а, сер., політ. 1. Збірн. до попутник 2. 2. Рух попутників (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах