попутництво
ПОПУ́ТНИЦТВО, а, с., політ.
1. Збірн. до попу́тник 2.
2. Рух попутників (у 2 знач.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попутництво — попу́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- попутництво — -а, с., політ. 1》 Збірн. до попутник 2). 2》 Рух попутників (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- попутництво — Попу́тництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- попутництво — ПОПУ́ТНИЦТВО, а, сер., політ. 1. Збірн. до попутник 2. 2. Рух попутників (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах