попутництво

ПОПУ́ТНИЦТВО, а, с., політ.

1. Збірн. до попу́тник 2.

2. Рух попутників (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попутництво — попу́тництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. попутництво — -а, с., політ. 1》 Збірн. до попутник 2). 2》 Рух попутників (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попутництво — Попу́тництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попутництво — ПОПУ́ТНИЦТВО, а, сер., політ. 1. Збірн. до попутник 2. 2. Рух попутників (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах