порепатися

ПОРЕ́ПАТИСЯ, ається, док., розм. Утворити, дати тріщини (від спеки, холоду, надмірного тиску і т. ін.).

Як увійшли у степ, так зробилась превелика засуха, порепалась земля (Стор., І, 1957, 67);

Картина за лиманом була дуже пишна. Гори неначе поламались та порепались балками до самого долу (Н.-Лев., II, 1956, 219);

Будівлі, що вціліли, порепалися потворними зигзагами (Гончар, I, 1954, 388);

// Покритися болючими тріщинами (про шкіру на обличчі, кінцівках і т. ін.).

За ті три дні її і не пізнати: запали очі, набрякли-розчервонілись; запалі щоки — ще дужче позападали; обличчя почорніло; губи порепались (Мирний, III, 1954, 129);

— От ноги порепалися, болять… (Хотк., II, 1966, 232).

Значення в інших словниках

1. порепатися — поре́патися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порепатися — -ається, док., розм. Утворити, дати тріщини (від спеки, холоду, надмірного тиску і т. ін.). || Покритися болючими тріщинами (про шкіру на обличчі, кінцівках і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порепатися — ПОРЕ́ПАТИСЯ, ається, док., розм. Утворити, дати тріщини (від спеки, холоду, надмірного тиску і т. ін.). Як увійшли у степ, так зробилась превелика засуха, порепалась земля (О. Стороженко); Картина за лиманом була дуже пишна.  Словник української мови у 20 томах
4. порепатися — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
5. порепатися — Поре́патися, -паюся, -єшся гл. Потрескаться.  Словник української мови Грінченка