порепаний

ПОРЕ́ПАНИЙ, а, е, розм. Який порепався.

Кругом померки; світла немає; червоне зарево полум’я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату (Мирний, І, 1954, 339);

Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію, степ з пекучим сонцем, з порепаною від спеки землею (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 98);

// Покритий болючими тріщинами (про шкіру на обличчі, кінцівках і т. ін.).

Настя витирала порепаними од роботи руками заплакані очі (Вас., І, 1959, 289);

Слова зривались з губ, порепаних од смаги (Бажан, Вибр., 1940, 71).

Значення в інших словниках

1. порепаний — Шорсткий [IV] — друкарська помилка: нерепаний зам. порепаний [MО,IV]  Словник з творів Івана Франка
2. порепаний — поре́паний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
3. порепаний — -а, -е, розм. Який порепався. || Покритий болючими тріщинами (про шкіру на обличчі, кінцівках і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порепаний — ПОРЕ́ПАНИЙ, а, е, розм. Який порепався. Кругом померки; світла немає; червоне зарево полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату (Панас Мирний); Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію...  Словник української мови у 20 томах