Словник української мови в 11 томах

поржавіти

ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поржавіти — поржаві́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поржавіти — див. поіржавіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поржавіти — ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти.  Словник української мови у 20 томах
  4. поржавіти — Поржаві́ти і поіржа́віти, -вію, -вієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поржавіти — Поржавіти, -вію, -єш гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.  Словник української мови Грінченка