поржавіти —
поржаві́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
поржавіти —
див. поіржавіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поржавіти —
ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти.
Словник української мови у 20 томах
поржавіти —
ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти.
Словник української мови в 11 томах
поржавіти —
Поржавіти, -вію, -єш гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Словник української мови Грінченка