поржавіти
Поржаві́ти і поіржа́віти, -вію, -вієш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поржавіти — поржаві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поржавіти — див. поіржавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поржавіти — ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти. Словник української мови у 20 томах
- поржавіти — ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти. Словник української мови в 11 томах
- поржавіти — Поржавіти, -вію, -єш гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369. Словник української мови Грінченка