1. Словник української мови Грінченка

поржавіти

Поржавіти, -вію, -єш

гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поржавіти — поржаві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поржавіти — див. поіржавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поржавіти — ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти. Словник української мови у 20 томах
  4. поржавіти — Поржаві́ти і поіржа́віти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поржавіти — ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти. Словник української мови в 11 томах