поржавіти

поржаві́ти

див. поіржавіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поржавіти — поржаві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поржавіти — ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти. Словник української мови у 20 томах
  3. поржавіти — Поржаві́ти і поіржа́віти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поржавіти — ПОРЖАВІ́ТИ див. поіржа́віти. Словник української мови в 11 томах
  5. поржавіти — Поржавіти, -вію, -єш гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369. Словник української мови Грінченка