порозумнішати

ПОРОЗУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати розумнішим, набратися розуму.

Так хотілось би дізнатися про всіх Вас, почути, чому навчився за цих 4 дні Юрась, наскільки порозумнішав (Коцюб., III, 1955, 175);

— Раніш люди були дурніші, то й риба була дурна. А тепер люди побіднішали, порозумнішали, то й риба стала, хоч і дрібна, ну — розумна та хитра — страх (Довж., Зач. Десна, 1957, 493);

// Стати розсудливим, урівноваженим, серйозним; набути життєвого досвіду.

Хай, думаю, одружиться, може, порозумнішає (Мирний, І, 1954, 222);

Старий часто бурчав про гетьмана: — Так і лізе на вогонь, як метелик. А того не розуміє, вражий син, що не доведуть його ці походи до добра. Ну, бог милостивий. Постарішає — порозумнішає (Тулуб, Людолови, І, 1957, 59).

Значення в інших словниках

1. порозумнішати — порозумні́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозумнішати — -аю, -аєш, док. Стати розумнішим, набратися розуму. || Стати розсудливим, урівноваженим, серйозним; набути життєвого досвіду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозумнішати — ПОРОЗУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати розумнішим, набратися розуму. Так хотілось би дізнатися про всіх Вас, почути, чому навчився за цих 4 дні Юрась, наскільки порозумнішав (М. Коцюбинський); – Раніш люди були дурніші, то й риба була дурна.  Словник української мови у 20 томах
4. порозумнішати — ПОРОЗУМНІ́ШАТИ (набратися розуму, стати розумнішим, розсудливішим, досвідченішим тощо), ПОРОЗУМНІ́ТИ рідше, УРОЗУМІ́ТИ (ВРОЗУМІ́ТИ) заст., ЗМУДРІ́ТИ діал. — Недок.: розумні́шати, розумні́ти, мудрі́ти.  Словник синонімів української мови
5. порозумнішати — Порозумні́шати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. порозумнішати — Порозумнішати, -шаю, -єш гл. Поумнѣть. Чи ти коли порозумнішаєш, чи все такий дурний і будеш? Харьк. у. Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш. Грин. II. 276.  Словник української мови Грінченка