порозумнішати
ПОРОЗУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, док.
Стати розумнішим, набратися розуму.
Так хотілось би дізнатися про всіх Вас, почути, чому навчився за цих 4 дні Юрась, наскільки порозумнішав (М. Коцюбинський);
– Раніш люди були дурніші, то й риба була дурна. А тепер люди побіднішали, порозумнішали, то й риба стала, хоч і дрібна, ну – розумна та хитра – страх (О. Довженко);
// Стати розсудливим, урівноваженим, серйозним; набути життєвого досвіду.
Хай, думаю, одружиться, може, порозумнішає (Панас Мирний);
Старий часто бурчав про гетьмана: – Так і лізе на вогонь, як метелик. А того не розуміє, вражий син, що не доведуть його ці походи до добра. Ну, Бог милостивий. Постарішає – порозумнішає (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)