порошок

ПОРОШО́К, шку́, ч.

1. Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини.

Паризька зелень застосовується у вигляді порошку для обпилювання рослин. (Захист рослин.., 1952, 168);

Какао-порошок — продукт переробки бобів тропічного шоколадного дерева (Наука.., 3, 1972, 65);

// з означ. Така речовина, що застосовується у побуті.

Треба щодня ввечері, перш ніж лягти спати, чистити зуби щіткою з зубним порошком, щоб видалити всі залишки їжі (Шк. гігієна, 1954, 15);

Пральний порошок; Яєчний порошок.

◊ Сте́рти (розте́рти) на (у) порошо́к кого, що — те саме, що Сте́рти (зіте́рти, розте́рти) на (у) по́рох кого, що ( див. по́рох¹).

— Попоказився він тут, той консул.. Стерти в порошок француза нахвалявсь (Гончар, II, 1959, 127).

2. перев. мн. Розтерті або потовчені до однорідної сипкої маси ліки, розфасовані дозами для одноразового вживання.

Почуваю себе непогано, особливо після порошків Фаворського, які приймав сьогодні (Коцюб., III, 1956, 353);

Платона лихоманило і заливало потом. Він розшукав медпункт, щоб попросити якихось порошків (Зар., На.. світі, 1967, 147).

Значення в інших словниках

1. порошок — (сипка маса, часто в медицині) присипка.  Словник синонімів Полюги
2. порошок — порошо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. порошок — -шку, ч. 1》 Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини. || з означ. Така речовина, що застосовується у побуті. Пральний порошок. Яєчний порошок. 2》 перев. мн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порошок — ПОРОШО́К, шку́, ч. 1. Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини. Паризька зелень застосовується у вигляді порошку для обпилювання рослин (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. порошок — порошок : ◊ порошок до пе́чива розрихлювач тіста (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. порошок — розтира́ти / розте́рти (зіте́рти, сте́рти) на по́рох (у по́рох, на прах, у порошо́к) кого. 1. Знищувати, розбивати вщент. Дошкульно тіло краяли вітри, пронизували грози ятаганні,— але мене хоч в порох розітри — я знов перемагатиму в змаганні (Д.  Фразеологічний словник української мови
7. порошок — ПОРОШО́К (сипка маса, що складається з дрібних часточок якоїсь потовченої або розтертої твердої речовини), ПО́РОХ, ПИЛ, ПРИ́СИ́ПКА (для посипання чогось).  Словник синонімів української мови
8. порошок — Порошок, -шку м. ум. отъ порох.  Словник української мови Грінченка