портрет

ПОРТРЕ́Т, а, ч.

1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей.

Варто б помістити у Віснику його портрет і хоч коротку біографію (Коцюб., III, 1956, 227);

На одній стіні в зеленому з сосни вінку висів портрет Шевченка (Головко, II, 1957, 104);

Хома, розглянувши свій портрет, був задоволений (Гончар, III, 1959, 230);

// Відповідний жанр образотворчого мистецтва.

Художній портрет на порцеляні — це той новий і дорогоцінний вклад, який внесли до українського прикладного мистецтва радянські майстри (Вол., Дні.., 1958, 23);

Успішно розвивається якісно новий скульптурний портрет (Мист., 5, 1957, 12);

// розм. Про людину або її зображення, що дуже схожі на когось.

[Деві (дивиться на фігурку, що в руках, потім на Дженні):] Дивіться, панно Дженні, ваш портрет! (Л. Укр., III, 1952, 17).

2. Опис зовнішності персонажа в літературному творі.

Портрет героїні [повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Маруся»] повністю скомпоновано з пісенних зразків: висока, пряма, як стрілочка, чорнявенька, очі, як тернова ягідка (Від давнини.., І, 1960, 240);

Напрочуд рельєфні [у творах О. Гончара] портрети Глухенького, Гаркуші, Зої, Веснянки і багатьох інших людей, зображених із справжньою живописною зримістю… (Про багатство л-ри, 1959, 234);

// Загальна характеристика, сукупність характерних рис кого-небудь.

Кілька рисок до її портрета. Третій клас, де Оля працює піонервожатою, буквально у неї закоханий (Вол., Наддніпр. висоти, 1953, 99);

// Різновид літературного жанру — нарис життя і діяльності якої-небудь людини.

Поєднання науково-популярного нарису з портретним.. дало новий різновид жанру, який у критиці дістав назву інтелектуальний портрет (Літ. Укр., 21.VI 1968, 4).

Значення в інших словниках

1. портрет — портре́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. портрет — див. ОБРАЗ.  Словник синонімів Караванського
3. портрет — -а, ч. 1》 Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. || Відповідний жанр образотворчого мистецтва. || розм. Про людину або її зображення, що дуже схожі на когось. 2》 Опис зовнішності персонажа в літературному творі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. портрет — Образ, подоба, подобизна, поличчя  Словник чужослів Павло Штепа
5. портрет — ПОРТРЕ́Т, а, ч. 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. Варто б помістити у Віснику його портрет і хоч коротку біографію (М. Коцюбинський); На одній стіні в зеленому з сосни вінку висів портрет Шевченка (А.  Словник української мови у 20 томах
6. портрет — портре́т (франц. portrait) 1. Зображення обличчя людини чи групи людей в живопису, скульптурі, графіці або фотографії. 2. Жанр образотворчого мистецтва. 3. Зображення зовнішності людини засобами художнього слова.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. портрет — ПОВТО́РЕННЯ (той або те, що має повну подібність до когось, чогось), КО́ПІЯ, ПОРТРЕ́Т, ПЕРЕ́СПІВ (вже відомого). А Юрко, її малий Руженко, тепер уже парубок, справжній парубок, десятикласник, повторення Мирослава, її вічна любов і турбота...  Словник синонімів української мови
8. портрет — Портре́т, -та; -ре́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. портрет — Портрет, -та м. Портретъ.  Словник української мови Грінченка