портрет
ПОВТО́РЕННЯ (той або те, що має повну подібність до когось, чогось), КО́ПІЯ, ПОРТРЕ́Т, ПЕРЕ́СПІВ (вже відомого). А Юрко, її малий Руженко, тепер уже парубок, справжній парубок, десятикласник, повторення Мирослава, її вічна любов і турбота, непомітно віддалявся від неї (П. Дорошко); Іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія, чи що (Є. Гуцало); Північне наше літо, Лихий портрет південних зим, — Одна лиш мить (переклад М. Рильського); Нашу молоду поезію наводнили вірші гладкописні, безобразні, які часто являються переспівом чиїх-небудь друкованих віршів і не вносять до скарбниці нашої літератури ні зернинки чогось оригінального (А. Малишко).
ПОРТРЕ́Т (мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини, рідше групи людей), О́БРАЗ, ПОЛИ́ЧЧЯ розм., ПАРСУ́НА заст. В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин образ (В. Собко); Стою я у мріях непевних, Дивлюсь на поличчя твоє, І любе обличчя неначе Живе на малюнку стає (переклад Лесі Українки); У роті з Олексієм був якийсь недопечений маляр. Виманив він у Олексія багацько материних грошей і почав мальовати його парсуну (П. Куліш).
Словник синонімів української мови