1. Словник синонімів української мови

портрет

ПОВТО́РЕННЯ (той або те, що має повну подібність до когось, чогось), КО́ПІЯ, ПОРТРЕ́Т, ПЕРЕ́СПІВ (вже відомого). А Юрко, її малий Руженко, тепер уже парубок, справжній парубок, десятикласник, повторення Мирослава, її вічна любов і турбота, непомітно віддалявся від неї (П. Дорошко); Іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія, чи що (Є. Гуцало); Північне наше літо, Лихий портрет південних зим, — Одна лиш мить (переклад М. Рильського); Нашу молоду поезію наводнили вірші гладкописні, безобразні, які часто являються переспівом чиїх-небудь друкованих віршів і не вносять до скарбниці нашої літератури ні зернинки чогось оригінального (А. Малишко).

ПОРТРЕ́Т (мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини, рідше групи людей), О́БРАЗ, ПОЛИ́ЧЧЯ розм., ПАРСУ́НА заст. В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин образ (В. Собко); Стою я у мріях непевних, Дивлюсь на поличчя твоє, І любе обличчя неначе Живе на малюнку стає (переклад Лесі Українки); У роті з Олексієм був якийсь недопечений маляр. Виманив він у Олексія багацько материних грошей і почав мальовати його парсуну (П. Куліш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. портрет — портре́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. портрет — див. ОБРАЗ. Словник синонімів Караванського
  3. портрет — -а, ч. 1》 Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. || Відповідний жанр образотворчого мистецтва. || розм. Про людину або її зображення, що дуже схожі на когось. 2》 Опис зовнішності персонажа в літературному творі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. портрет — Образ, подоба, подобизна, поличчя Словник чужослів Павло Штепа
  5. портрет — ПОРТРЕ́Т, а, ч. 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. Варто б помістити у Віснику його портрет і хоч коротку біографію (М. Коцюбинський); На одній стіні в зеленому з сосни вінку висів портрет Шевченка (А. Словник української мови у 20 томах
  6. портрет — портре́т (франц. portrait) 1. Зображення обличчя людини чи групи людей в живопису, скульптурі, графіці або фотографії. 2. Жанр образотворчого мистецтва. 3. Зображення зовнішності людини засобами художнього слова. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. портрет — Портре́т, -та; -ре́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. портрет — ПОРТРЕ́Т, а, ч. 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. Варто б помістити у Віснику його портрет і хоч коротку біографію (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. портрет — Портрет, -та м. Портретъ. Словник української мови Грінченка