1. Великий тлумачний словник сучасної мови

портрет

портре́т

-а, ч.

1》 Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей.

|| Відповідний жанр образотворчого мистецтва.

|| розм. Про людину або її зображення, що дуже схожі на когось.

2》 Опис зовнішності персонажа в літературному творі.

|| Загальна характеристика, сукупність характерних рис кого-небудь.

|| Різновид літературного жанру – нарис життя і діяльності якої-небудь людини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. портрет — портре́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. портрет — див. ОБРАЗ. Словник синонімів Караванського
  3. портрет — Образ, подоба, подобизна, поличчя Словник чужослів Павло Штепа
  4. портрет — ПОРТРЕ́Т, а, ч. 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. Варто б помістити у Віснику його портрет і хоч коротку біографію (М. Коцюбинський); На одній стіні в зеленому з сосни вінку висів портрет Шевченка (А. Словник української мови у 20 томах
  5. портрет — портре́т (франц. portrait) 1. Зображення обличчя людини чи групи людей в живопису, скульптурі, графіці або фотографії. 2. Жанр образотворчого мистецтва. 3. Зображення зовнішності людини засобами художнього слова. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. портрет — ПОВТО́РЕННЯ (той або те, що має повну подібність до когось, чогось), КО́ПІЯ, ПОРТРЕ́Т, ПЕРЕ́СПІВ (вже відомого). А Юрко, її малий Руженко, тепер уже парубок, справжній парубок, десятикласник, повторення Мирослава, її вічна любов і турбота... Словник синонімів української мови
  7. портрет — Портре́т, -та; -ре́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. портрет — ПОРТРЕ́Т, а, ч. 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. Варто б помістити у Віснику його портрет і хоч коротку біографію (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. портрет — Портрет, -та м. Портретъ. Словник української мови Грінченка