портрет

Значення в інших словниках

1. портрет — портре́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. портрет — див. ОБРАЗ. Словник синонімів Караванського
3. портрет — -а, ч. 1》 Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. || Відповідний жанр образотворчого мистецтва. || розм. Про людину або її зображення, що дуже схожі на когось. 2》 Опис зовнішності персонажа в літературному творі. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. портрет — Образ, подоба, подобизна, поличчя Словник чужослів Павло Штепа
5. портрет — ПОРТРЕ́Т, а, ч. 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. Варто б помістити у Віснику його портрет і хоч коротку біографію (М. Коцюбинський); На одній стіні в зеленому з сосни вінку висів портрет Шевченка (А. Словник української мови у 20 томах
6. портрет — портре́т (франц. portrait) 1. Зображення обличчя людини чи групи людей в живопису, скульптурі, графіці або фотографії. 2. Жанр образотворчого мистецтва. 3. Зображення зовнішності людини засобами художнього слова. Словник іншомовних слів Мельничука
7. портрет — ПОВТО́РЕННЯ (той або те, що має повну подібність до когось, чогось), КО́ПІЯ, ПОРТРЕ́Т, ПЕРЕ́СПІВ (вже відомого). А Юрко, її малий Руженко, тепер уже парубок, справжній парубок, десятикласник, повторення Мирослава, її вічна любов і турбота... Словник синонімів української мови
8. портрет — ПОРТРЕ́Т, а, ч. 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини або групи людей. Варто б помістити у Віснику його портрет і хоч коротку біографію (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
9. портрет — Портрет, -та м. Портретъ. Словник української мови Грінченка