поручитися —
поручи́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
поручитися —
див. поручатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поручитися —
ПОРУЧИ́ТИСЯ див. поруча́тися.
Словник української мови у 20 томах
поручитися —
ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися.
Словник синонімів української мови
поручитися —
Поруча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.
Словник української мови Грінченка