поручитися

Поруча́тися, -ча́юся, -єшся

сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.

Значення в інших словниках

1. поручитися — поручи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поручитися — див. поручатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поручитися — ПОРУЧИ́ТИСЯ див. поруча́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. поручитися — ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися.  Словник синонімів української мови
5. поручитися — ПОРУЧИ́ТИСЯ див. поруча́тися.  Словник української мови в 11 томах