1. Словник української мови Грінченка

поручитися

Поруча́тися, -ча́юся, -єшся

сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручитися — поручи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поручитися — див. поручатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поручитися — ПОРУЧИ́ТИСЯ див. поруча́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. поручитися — ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. Словник синонімів української мови
  5. поручитися — ПОРУЧИ́ТИСЯ див. поруча́тися. Словник української мови в 11 томах