поручитися
поручи́тися
див. поручатися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поручитися — поручи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поручитися — ПОРУЧИ́ТИСЯ див. поруча́тися. Словник української мови у 20 томах
- поручитися — ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. Словник синонімів української мови
- поручитися — ПОРУЧИ́ТИСЯ див. поруча́тися. Словник української мови в 11 томах
- поручитися — Поруча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566. Словник української мови Грінченка