1. Словник синонімів української мови

поручитися

ГАРАНТУВА́ТИ (зобов'язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ (ЗАПЕ́ВНЮВАТИ), РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. — Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. (Батура:) Я відредагую ваші записки і гарантую, — вони будуть видані з моєю передмовою (О. Корнійчук); Конституція.. (теоретично) запевняє кожному австрійському народові право національного розвитку (Леся Українка); Необхідно було найти артилериста-віртуоза, що влучив би з такої відстані в дзвіницю.. Ніхто з партизанських артилеристів не ручався, що йому вдасться це (О. Гончар); — Хочеш, дочко, я поступлюся з своїм хазяйством, тілько так, щоб ти поручилась мені, що все зостанеться ціле (Панас Мирний); Хто запоручиться, що шановний господар не наставив довкола шпиків із своєї вірної сторожі? (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручитися — поручи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поручитися — див. поручатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поручитися — ПОРУЧИ́ТИСЯ див. поруча́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. поручитися — ПОРУЧИ́ТИСЯ див. поруча́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. поручитися — Поруча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. поручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Поручаться, поручиться. Ти, старосто, поручаєшся за нього? Грин. III. 566. Словник української мови Грінченка