посадників
ПОСА́ДНИКІВ, ова, ове, іст. Прикм. до поса́дник 1; належний посадникові.
Налиті каламуттю від недосипання очі [князеві] перебігали з заводіяцької мармизи Будия на годоване посадникове лице (Загреб., Диво, 1968, 232).
Словник української мови (СУМ-11)