посадників
ПОСА́ДНИКІВ, ова, ове, іст.
Прикм. до поса́дник 1; належний посадникові.
Налиті каламуттю від недосипання очі [князеві] перебігали з заводіяцької мармизи Будия на годоване посадникове лице (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)