посвячуватися

ПОСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОСВЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, я́тишся, док.

1. церк., заст. Ставати освяченим.

2. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання; висвячуватися.

На те піп посвятився, щоб по церкві крутився (Номис, 1864, № 210);

— То щоб святе письмо учити Дозволено учителям Не тим, що в попи посвятитись Засягли права, а усім (Мирний V, 1955, 290).

3. тільки недок. Пас. до посвя́чувати 1-4.

Значення в інших словниках

1. посвячуватися — посвя́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посвячуватися — -уюся, -уєшся, недок., посвятитися, -ячуся, -ятишся, док. 1》 церк., заст. Ставати освяченим. 2》 Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання; висвячуватися. 3》 тільки недок. Пас. до посвячувати 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посвячуватися — ПОСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОСВЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, я́тишся, док. 1. рел.-церк., заст. Ставати освяченим. 2. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання; висвячуватися.  Словник української мови у 20 томах