посиніння
ПОСИНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поси́ні́ти.
Мабуть, і головним інженером став оцей позбавлений будь-яких здібностей, крім вміння кричати до хрипоти, до кашлю, до посиніння шиї, чоловічок тільки завдяки тому, що зміг колись дати «справну цифру» (Загреб., День.., 1964, 43);
Не можна лишатися у воді до посиніння губ, ознобу або появи «гусячої шкіри» (Наука.., 7, 1956, 18).
Словник української мови (СУМ-11)