поскарлючуватися

ПОСКАРЛЮ́ЧУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, док., розм. Скарлючитися (про пальці, руки і т. ін.; про багатьох);

// Стати зігнутим, скрученим (про багато чого-небудь).

Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі) (Сл. Гр.);

*Образно. Під Сергієвою, Тарасовою, Ніниною роботами поскарлючувались рівненькі трійки, і тільки Богданові вчитель розщедрився на четвірку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 37).

Значення в інших словниках

1. поскарлючуватися — поскарлю́чуватися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поскарлючуватися — -ується, -уємося, -уєтеся, док., розм. Скарлючитися (про пальці, руки і т. ін.; про багатьох). || Стати зігнутим, скрученим (про багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поскарлючуватися — ПОСКАРЛЮ́ЧУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, док., розм. Скарлючитися (про пальці, руки і т. ін.; про багатьох); // Стати зігнутим, скрученим (про багато чого-небудь). Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі) (Сл. Б. Грінченка); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. поскарлючуватися — Поскарлю́чуватися, -чуємося, -єтеся гл. Искривиться, согнуться въ крючекъ (во множествѣ). Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі). Волч. у.  Словник української мови Грінченка