поскиглити

ПОСКИ́ГЛИТИ, лю, лиш, док. Скиглити, вищати якийсь час (про собак і т. ін.);

// Жаліючись, говорити, плакати, надокучливо скаржитись якийсь час (про людей).

Хвора полежала день, другий… Трохи оговталася, заспокоїлась. Зжилася з думкою про неминучу смерть. Заспокоївся й чоловік та діти: перший день поскиглили під вікнами лікарні, а потім теж примирилися (Збан., Малин. дзвін, 1958, 71);

// Поквилити (про птахів).

Значення в інших словниках

1. поскиглити — поски́глити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поскиглити — -лю, -лиш, док. Скиглити, вищати якийсь час (про собак і т. ін.). || Жаліючись, говорити, плакати, надокучливо скаржитись якийсь час (про людей). || Поквилити (про птахів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поскиглити — ПОСКИ́ГЛИТИ, лю, лиш, док. Скиглити, вищати якийсь час (про собак і т. ін.). Трохи поскиглило цуценя і затихло; // Жаліючись, говорити, плакати, надокучливо скаржитись якийсь час (про людей). Хвора полежала день, другий... Трохи оговталася, заспокоїлась.  Словник української мови у 20 томах
4. поскиглити — Поскиглити, -лю, -лиш гл. Повыть.  Словник української мови Грінченка