поскидати

ПОСКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Ски́дати куди-небудь докупи все або багато чогось.

Васильок уже давно поскидав усі іграшки і сам тихенько примостився на руках у матері (Баш, Вибр., 1948, 243);

Поскидати дрова під повітку; *Образно. В своїй розправі з буржуями Поет [П. Тичина] належне їм віддав: «Усіх панів до ’дної ями» Благополучно поскидав! (Тарн., З дал. дороги, 1961, 277).

ПОСКИДА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех.

1. Скинути з чого-небудь усе або багато чогось, зіштовхнути звідкись усіх або багатьох.

Поскидала [Горпина] геть із лави усе зайве, щоб ногам просторніше було (Л. Янов., І, 1959, 334);

Хотів [вітер] поскидати дітей з воза, як комах (Григ., Вибр., 1959, 307);

Жменяк поскидав з воза клунки з білизною, розгнуздав коней, випряг їх, вийняв з-під заднього сидіння лантух з сіном і кинув їм на поживу (Томч., Жменяки, 1964, 31).

2. Скинути з себе одежу, головні убори, взуття і т. ін. (про всіх або багатьох).

Гласні підійшли під рундук, поскидали шапки (Мирний, І, 1949, 380);

Марія й Василина поскидали нову одежу і повбирались у буденну (Н.-Лев., II, 1956, 119);

Ми поскидали черевики, довго блукали по калюжах, плутаючи сліди (Сміл., Сашко, 1957, 170);

*Образно. Листяні дерева й кущі давно поскидали літне вбрання, і тільки смереки та кедри зеленіли (Гжицький, Опришки, 1962, 181).

3. перен. Позбавити влади, увільнити з посади і т. ін. всіх або багатьох.

Ми, кажуть [бідняки], цих старшину й старосту й писаря поскидаємо, — інших настановимо: Зінька та Карпа (Гр., II, 1963, 473);

— Треба вибирати нових суддів. Старі нам несподобні! Треба поскидати старих добросовісних, — загула громада (Н.-Лев., VI, 1966, 401).

4. розм. Звалити все або багато чогось (вантаж, ношу і т. ін.) на кого-, що-небудь; повисаджувати всіх або багатьох на щось.

Параска Федорівна здивовано здвигнула плечима і, поскидавши на піч дітей, полізла туди й сама (Епік, Тв., 1958, 476).

5. на кого, перен., розм. Перекласти на багатьох що-небудь обтяжливе (провину, відповідальність і т. ін.).

6. Забравши, віднявши частину, зменшити якісь суми, кількості тощо.

Значення в інших словниках

1. поскидати — поскида́ти 1 дієслово доконаного виду скидати докупи поскида́ти 2 дієслово доконаного виду скинути, зіштовхнути  Орфографічний словник української мови
2. поскидати — I -аю, -аєш, док., перех. Скидати куди-небудь докупи все чи багато чогось. II -аю, -аєш, док., перех. 1》 Скинути з чого-небудь усе чи багато чогось, зіштовхнути звідкись усіх чи багатьох. 2》 Скинути з себе одежу, головні убори, взуття і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поскидати — ПОСКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що. Ски́дати куди-небудь докупи все або багато чогось. Васильок уже давно поскидав усі іграшки і сам тихенько примостився на руках у матері (Яків Баш); Поскидати дрова під повітку. ПОСКИДА́ТИ², а́ю, а́єш, док., кого, що.  Словник української мови у 20 томах
4. поскидати — Поскида́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поскидати — Поскида́ти, -да́ю, -єш гл. То-же, что и скинути, но во множествѣ. Йовдоха-святоха скоренько усе із себе поскидала та у піч, а сама сидить. Рудч. Ск. І. 177. Поскидала з себе шовкове убрання, наділа знов своє рам'я. Рудч. Ск. II. 46. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52.  Словник української мови Грінченка