послабішати
ПОСЛАБІ́ШАТИ і ПОСЛА́БШАТИ, аю, аєш, док.
1. Стати, зробитися слабшим.
Почувала [Мурашкова]що сила послабшала й …зникла (Н.-Лев., V, 1966, 287);
Мисливець нахилився над незнайомим. Дихання його послабшало, але він був живий і іноді ледве чутно стогнав (Трубл., Лахтак, 1953, 96).
2. Зменшити силу, ступінь вияву; стати менш відчутним.
На світанку завірюха послабшала (Збан., Незабутнє, 1953, 10);
Морози послабшали.
3. Стати менш пружним, натягнутим, тугим і т. ін.
Нараз почув [Василь], що його пута послабшали (Хотк., І, 1966, 115).
Словник української мови (СУМ-11)