пославити
ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що осла́вити.
Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Вовчок, І, 1955, 177).
Словник української мови (СУМ-11)ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що осла́вити.
Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Вовчок, І, 1955, 177).
Словник української мови (СУМ-11)