посмутитися

ПОСМУТИ́ТИСЯ, ути́ться, утимо́ся, утите́ся, док. Засмутитися, стати сумним, засмученим (перев. про всіх або багатьох).

Пізно ввечері хлопці поверталися з худобою додому. В куряві помалу їхали на конях і мовчали — посмутилися (Головко, І, 1957, 95);

На майдані коло церкви посмутились матері (Тич., І, 1957, 56);

// Набути сумного виразу (про очі, погляд, обличчя).

Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися (Вовчок, І, 1955, 351);

// перен. Стати похмурим (про навколишнє середовище, природні умови тощо).

Посмутилось синє море, Хвилі скинулись, як гори (Перв., Райдуга.., 1960, 146).

Значення в інших словниках

1. посмутитися — посмути́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посмутитися — -утиться, -утимося, -утитеся, док. Засмутитися, стати сумним, засмученим (перев. про всіх чи багатьох). || Набути сумного виразу (про очі, погляд, обличчя). || перен. Стати похмурим (про навколишнє середовище, природні умови тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмутитися — ПОСМУТИ́ТИСЯ, ути́ться, утимо́ся, утите́ся, док. Засмутитися, стати сумним, засмученим (перев. про всіх або багатьох). Пізно ввечері хлопці поверталися з худобою додому. В куряві помалу їхали на конях і мовчали – посмутилися (А.  Словник української мови у 20 томах
4. посмутитися — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. посмутитися — Посмутитися, -тимо́ся, -тите́ся гл. = засмутитися. Ми без музики посмутились. Алв. 48.  Словник української мови Грінченка