посмутитися
ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОСМУТИ́ТИСЯ рідко, ОСМУТНІ́ТИ рідко, ЗАДОСА́ДУВАТИ рідко, ПОМАРКОТНІ́ТИ діал.; ПРИСМУТИ́ТИСЯ розм., ПРИТЬМА́РИТИСЯ рідко, ПРИТЬМИ́ТИСЯ діал. (трохи). — Недок.: засму́чуватися, смути́тися, смутні́ти, зажу́рюватися, жури́тися, потьма́рюватися, опеча́люватися, осму́чуватися, притьма́рюватися. Зненацька Софія засмутилась і похилила голову, їй таки жаль звідси їхати (Леся Українка); — Ага... — засоромилася Одарка. І в наступну мить помітно посмутніла, відвернулася (І. Ле); Зажурився Тарас Григорович, і на сторінках його крихітної книжечки з'явилися сумні рядки про те, що не гріє сонце на чужині... (З. Тулуб); Запечалилася знову Горпина, запечалилася, аж зчорніла з журби на виду (Л. Яновська); Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Марко Вовчок); — Без людей не можна обійтися: оце сьогодні, наприклад, як задосадувала я, самітня (Л. Яновська); Дівчата помаркотніли і похилили головки в землю (Марко Черемшина); Задощило, і фільмування довелось припинити. Ягуар Ягуарович присмутивсь (О. Гончар). — Пор. 1. нудьгува́ти, сумува́ти.
Словник синонімів української мови