посміливішати

ПОСМІЛИВІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до сміливі́шати.

Посміливішали селяни. Тепер уже балакали про все, не оглядаючись і не притишуючи голосу (Головко, II, 1957, 257);

Випивши чарку, господар посміливішав, почав говорити голосніше (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 39).

Значення в інших словниках

1. посміливішати — посміливі́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посміливішати — -аю, -аєш. Док. до сміливішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посміливішати — ПОСМІЛИВІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до сміливі́шати. Посміливішали селяни. Тепер уже балакали про все, не оглядаючись і не притишуючи голосу (А. Головко); Випивши чарку, господар посміливішав, почав говорити голосніше (М. Ю. Тарновський).  Словник української мови у 20 томах