посовілий

ПОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до посові́ти.

А гості впилися, сидять посовілі (Перв., II, 1958, 387).

Значення в інших словниках

1. посовілий — посові́лий дієприкметник розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. посовілий — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до посовіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посовілий — ПОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. до посові́ти. А гості впилися, сидять посовілі (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах