Великий тлумачний словник сучасної мови

посовілий

посові́лий

-а, -е, розм., рідко.

Дієприкм. акт. мин. ч. до посовіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посовілий — посові́лий дієприкметник розм., рідко  Орфографічний словник української мови
  2. посовілий — ПОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. до посові́ти. А гості впилися, сидять посовілі (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  3. посовілий — ПОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до посові́ти. А гості впилися, сидять посовілі (Перв., II, 1958, 387).  Словник української мови в 11 томах