ПОСТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поста́ти¹.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
посталий —
поста́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
посталий —
[посталией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
посталий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до постати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
посталий —
ПОСТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поста́ти¹. Хай підводиться люд, поминаючи біль за собою, У тверезість, народжену з виру мільйонів нестям, Що спаде на країну, посталу з шаленого бою (В. Коротич).
Словник української мови у 20 томах