постоювати

ПОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час.

— Три пси! цу-цу! Наперед турми один, а два по боках, а я ззаду. Іду та й постоюю (Фр., IV, 1950, 25);

Вона майже з півроку не була в місті, й воно її так тепер оголомшило з своїм барвним багатством вистав, усяких барвних матерій, черевиків, хусток, скла, посудини прорізного роду й сорту, що вона, мов заворожена, постоювала перед усім тим, потопаючи в міркуванні з подиву (Коб., III, 1956, 470).

Значення в інших словниках

1. постоювати — посто́ювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. постоювати — див. стояти  Словник синонімів Вусика
3. постоювати — -юю, -юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. постоювати — ПОСТО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Раз у раз зупинятися й стояти якийсь час. – Три пси! цу-цу! Наперед турми один, а два по боках, а я ззаду. Іду та й постоюю (І.  Словник української мови у 20 томах